ABIDE

v (past abode, abided; p. p. abode, abided, abidden) 1) бути міцним, залишатися незмінним; 2) зносити, терпіти; I cannot ~ him я не можу зносити його; 3) чекати, очікувати; to ~ by залишатися вірним; додержуватися (чогось — by); {4) жити, мешкати, перебувати (в — in, at)}.

Англо-український словник Балла М.І. 

ABIDER →← ABIDDEN

T: 0.096792155 M: 3 D: 3